Підлисся

6 листопада 1811 року в сім'ї священика народився видатний культурно-громадський діяч, письменник-демократ і зачинатель нової української літератури на західноукраїнських землях. Маркіян Шашкевич разом із друзями-однодумцями Іваном Вагилевичем і Яковом Головацьким організували гурток "Руська Трійця", який повів боротьбу за збереження української мови, відстояв українську абетку і фонетичний правопис. Року 1837 видав першу в Західній Україні книжку українською мовою - альманах "Русалка Дністровая", уклав першу українську читанку. Рік виходу альманаху - визначна віха в історії української літератури.

Альманах "Русалка Дністровая" в експозиції музею у с.Підлисся

Помер М. Шашкевич 07.06.1843 р. і похований у Львові на Личаківському цвинтарі.

Із нагоди 175-ої річниці від дня народження поета у с. Підлисся відкрито музей-садибу М. Шашкевича. У святі взяло участь чимало гостей, серед них Олесь Гончар і Дмитро Павличко. Вони посадили біля музею тополю. Росте вона і нині, набирається сили української землі.

Музей-садиба М.Шашкевича

Музей-садиба Маркіяна Шашкевича - куточок ма­льовничої підлисецької природи з хатою і господарсь­кими будівлями, із залишком саду, криницею та розлогими старезними дубами, які оспівав поет. Посеред двору на високому п'єдесталі - погруддя Маркіяна Шашкеви­ча, який ніби зустрічає відвідувачів...

Погруддя Маркіяна Шашкевича

Будівлі садиби (ха­та, стодола, шпихлір) відновлено на основі архівних і літературних джерел та аналогів типових садиб першої половини XIX ст. Експозицію музею створили праців­ники Львівської галереї мистецтв, де використали мемо­ріальні речі, рукописи і видання творів М. Шашкевича, тогочасні книжки, часописи, предмети побуту, що пода­рували вчені, письменники, колекціонери.

Експозицію розгорнуто у чотирьох кімнатах. У двох виставлено експонати, що розповідають про життя і творчість М. Шашкевича, а в двох інших - відтворено західноукраїнський побут першої половини XIX ст., ство­рено умови, у яких минало дитинство славного галича­нина.

Дерев'яний храм Преображення Господнього (1735р.) у с.Підлисся, пам'ятка архітектури

Земля Золочівського краю вабить і зачаровує мальовничими пейзажами віковічних лісів.

Року 1911 з нагоди 100-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича на Білій Горі у с. Підлисся, на кошти, що зібрав народ, було встановлено величний пам'ятник у вигляді хреста на масивному гранітному постаменті.

Із висоти Білої гори на Золочівщині відкривається чудовий краєвид Золочівської землі. Звідси на захід здіймаєтьсь величний замок князя Лева, а на схід ведуть шляхи до Золотоверхого Києва, на північ розкинуті Надбужанські низини та простори Волині, а на південь - синіють лісисті Карпати.

Літературно-мистецьке свято на Білій горі 2005 року

Висота пам'ятника становить 25 м. Він символізує праг­нення до сонця, правди, освіти, культури, прогресу. Від­тоді, традиційно, щороку влітку відбувався багатолюд­ний похід на Білу Гору, щоб вшанувати Будителя Га­лицької землі. Останнє Маркіянове свято відбулося 14 вересня 1941 року. Влаштувало його товариство ім. М.Шашкевича у Золочеві під керівництвом адвоката Теодора Ваньо.

Був в історії Золочівщини і такий період, що до Маркіянового хреста неможливо було доступити через кор­дони міліції були навіть спроби його зруйнувати за допомогою тракторів, але не вдалося.

Стефанія Швець,
секретар оргкомітету фестивалю